2. Визначення термінів 
     2.1.Терміни та  визначення,  що  вживаються  у  цих Правилах, 
мають такі значення:
     пояс запобіжний  лямковий (далі - ПЛ) - засіб індивідуального 
захисту від падіння з висоти, призначений для підтримки людини під 
час роботи та в разі падіння;
     пояс запобіжний   безлямковий   (далі   -   ПБ)    -    засіб 
індивідуального   захисту,   призначений   для  виконання  функції 
тримання працівника на робочому місці під час виконання роботи  на 
висоті, а також при підніманні (на щоглах, опорах повітряних ліній 
електропередавання тощо) до робочого місця та спуску з нього;
     роботи на  висоті - роботи,  що виконуються на висоті 1,3 м і 
більше від поверхні грунту,  перекриття або  робочого  настилу,  у 
тому числі з робочих платформ підйомників і механізмів, а також на 
відстані менше 2 м від неогороджених перепадів на висоті 1,3  м  і 
більше; основним засобом індивідуального захисту під час виконання 
робіт є запобіжний пояс ПЛ або ПБ;
     роботи верхолазні  -  роботи,  що виконуються безпосередньо з 
елементів конструкцій,  обладнання або з  монтажних  пристосувань, 
тимчасових драбин,  трапів,  установлених на конструкціях, робочих 
платформ підйомників і механізмів,  у безопорному просторі тощо на 
висоті  5 м і більше від поверхні ґрунту,  перекриття або робочого 
настилу;  основним  засобом  індивідуального   захисту   під   час 
виконання верхолазних робіт є запобіжний пояс ПЛ;
     амортизатор -   елемент   страхувальної   системи   (поглинач 
енергії),    який   знижує   до   безпечної   величини   динамічне 
навантаження, що діє на тіло людини при зупинці його падіння;
     карабін -   пристрій,   призначений  для  приєднання  засобів 
страхування до місць  їх  закріплення  за  опору,  безпосереднього 
закріплення стропа,  а також для приєднання (блокування) елементів 
верхолазного спорядження до опор та кріплення;
     запобіжний строп  - елемент страхувальної системи (ланцюжок), 
призначений  для  з'єднання  ПБ  або  ПЛ  із  опорою,  кріпленням, 
верхолазним спорядженням;
     приладдя -  карабіни,  запобіжні  стропи  (далі  -   стропи), 
амортизатори   та   інші   елементи   засобів   страхування,   які 
використовуються  як  елементи  страхувальних  систем   разом   із 
запобіжними поясами;
     безпечна відстань - найменша відстань між людиною і  джерелом 
небезпечного   і  (або)  шкідливого  впливу,  на  якій  цей  вплив 
відсутній або не перевищує допустимого рівня;
     страхувальна система (ланцюжок) - з'єднані між собою в певній 
послідовності  страхувальні  засоби  й   верхолазне   спорядження, 
призначені  для  забезпечення безпеки працівника під час виконання 
роботи на висоті й тримання його після зупинки падіння;
     безопорний простір - простір навколо (усередині) конструкції, 
спорудження   тощо,  де  у  зв'язку  з  відсутністю  (недостатніми 
розмірами)     простору    для    організації    робочого    місця 
використовується спеціальна технологія виконання верхолазних робіт 
із   застосуванням   верхолазного   спорядження   й   спеціального 
оснащення, при цьому піднімання (спускання) працівника до робочого 
місця  й  робота  на  висоті здійснюються з використанням опорного 
каната;
     страхувальний канат - синтетичний, бавовняний (пеньковий) або 
металевий канати (мотузки),  призначені для страхування (тримання) 
працівника (працівників) від падіння з висоти;
     опорний канат    -    плетений    синтетичний    шнур,     що 
використовується  для  піднімання  (спускання)  працівника під час 
виконання робіт на висоті в безопорному просторі;
     пристрій для   спускання   по  опорному  канату  -  пристрій, 
призначений для здійснення керованого,  з  можливістю  регулювання 
швидкості  руху  працівника  по опорному канату та його зупинки на 
будь-якому етапі спускання;
     пристрій для  піднімання  по  опорному  канату  (затискач)  - 
пристрій (механічні  затискачі,  вузли,  що  самозатягуються),  що 
використовується  для  піднімання працівника (вантажу) по опорному 
канату;
     засоби з'єднання - верхолазне спорядження, за допомогою якого 
допоміжні опори з'єднуються (блокуються) між собою;
     кріплення -  сукупність  основних (допоміжних) опор і засобів 
з'єднання,  до яких кріпиться строп ПЛ,  опорний або страхувальний 
канат;
     верхолазне спорядження - спеціальне оснащення (опорні канати, 
затискачі,  пристрої  для спуску,  засоби з'єднання,  технологічне 
пристосування тощо),  що використовується при підготовці  робочого 
місця й виконанні робіт на висоті в безопорному просторі;
     опора - конструкція (споруда), елемент конструкції (споруди), 
до  яких  закріплюються  працівники  стропами  запобіжних  поясів, 
елементи засобів  страхування,  канати  та  елементи  верхолазного 
спорядження;
     опора основна - опора,  що  витримує  навантаження  15  кН  і 
більше;
     опора допоміжна - опора,  що витримує навантаження  не  менше 
7 кН;
     вузол -  спосіб  з'єднання  синтетичних   канатів   (шнурів), 
стрічок,  спосіб  в'язання петель для закріплення канатів,  іншого 
верхолазного спорядження й оснащення;
     вузол, що   самозатягується,  -  вузол,  за  допомогою  якого 
здійснюється кріплення працівника до вертикального  страхувального 
каната  для  забезпечення  його  безпеки  при падінні у результаті 
самостійного затягування вузла;
     робоче сидіння  - підвісне сидіння,  з'єднане з пристроєм для 
спуску по опорному канату,  з якого працівник  виконує  роботу  на 
висоті в безопорному просторі;
     наряд-допуск -  складене  на  спеціальному  бланку  виробниче 
завдання  на  безпечне  проведення  роботи,  що визначає її зміст, 
місце,  час початку і закінчення,  необхідні заходи безпеки, склад 
бригади і осіб, відповідальних за безпечне виконання роботи;
     розпорядження - виробниче завдання  (усне  або  письмове)  на 
безпечне  проведення  роботи,  що  визначає її зміст,  місце,  час 
початку і закінчення,  необхідні заходи безпеки,  склад бригади  і 
осіб, відповідальних за безпечне виконання роботи;
     відтяжка - синтетичний шнур або металевий канат,  призначений 
для  зміщення опорного (страхувального) каната від місць можливого 
тертя з елементами будівлі,  конструкції тощо  під  час  виконання 
робіт  на висоті, а також якщо місця кріплення канатів перебувають 
осторонь від необхідного (робочого) положення;
     запобіжник (протектор)  - пристосування,  що використовується 
для захисту канатів від механічних або інших ушкоджень;
     фактор падіння   -   відношення  висоти  падіння  до  довжини 
страхувальної системи (ланцюжка,  стропа), які тримають працівника 
у  випадку  його падіння;  при факторі падіння,  що дорівнює двом, 
динамічне зусилля,  що виникає на тілі працівника в момент зупинки 
його падіння, буде максимальним;
     ділянка страхувального каната - відстань між двома  сусідніми 
проміжними  (основною  та  проміжною)  опорами,  до яких кріпиться 
страхувальний канат.
     Інші терміни  та  визначення,  що  вживаються у цих Правилах, 
використовуються у значеннях,  наведених  у  Законі  України  "Про 
охорону праці" ( 2694-12 ) та ДСТУ 2293-99.